Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем – одна із самих розповсюджених серед корупційних правопорушень. За це правопорушення передбачене доволі суворе покарання – від штрафів до позбавлення волі і конфіскації майна і заборони займати певні посади.
Ефективний захист треба починати будувати ще під час досудового розслідування, адже саме на цьому етапі, ще до обвинувального вироку, починаються неприємності.
Кого можна звинуватити у привласнені ввіреного майна
Особливість цієї норми закону полягає в тому, кого саме можна вважати суб’єктом для звинувачення.
Перш за все це людина, якій на законних підставах довірили чуже майно. Це може бути бухгалтер, касир або комірник. Під дію цієї норми підпадають також наступні суб’єкти:
- Посадовці, робота яких пов’язана з обігом торгово-матеріальних цінностей (ТМЦ).
- Відповідальні за ТМЦ, згідно договору матеріальної відповідальності.
- Особи, яким передали ТМЦ, що підтверджено бухгалтерськими документами. Цінності також можуть бути передані згідно договорам зберігання, комісії, оренди.
Перше, що має зробити адвокат – перевірити наявність договорів та інших бухгалтерських документів. Якщо їх немає, вас не можуть звинувачувати в привласненні ввіреного майна по ч.1 ст. 191 КК України.
Суб’єкти, які підпадають під звинувачення під частиною 2 – керівники з адміністративно-господарськими, організаційними, розпорядчими повноваженнями та інші службові особи. Такими працівниками можуть бути головні бухгалтери, директори або начальники відділів або працівники, які наділені такими компетенція ми тимчасово.
В цьому випадку робота адвоката полягає в встановленні наявності приказу, згідно якого ви були оформлені на роботу офіційно, та з’ясуванням, який саме обсяг робот окреслено вашими посадовими інструкціями.
В чому полягає привласнення ввіреного майна
Згідно статті 191 Кримінального кодексу України, привласнення – незаконне заволодіння майном, що належить підприємству, з метою вигодо отримання для себе або третіх осіб.
Ось ознаки привласнення, згідно діючого законодавства:
- Законність підстав, на яких підозрюваному довірено майно.
- Неправомірність заволодіння майном без оформлення жодних документів, наприклад договір купівлі-продажу.
- Отримання матеріальної вигоди підозрюваним.
Під дію статті підпадає також розтрата безоплатне і незаконне витрачання довіреного майна. Під розтратою розуміють наступні дії:
- Обмін.
- Споживання.
- Безоплатна, або в рахунок погашення боргу, передача майна третім особам.
- Продаж.
Передача майна може покращувати матеріальне становище не тільки підозрюваного, а й третіх осіб.
Найчастіше для заволодіння ввіреним майном активно використовується службове становище. Маючи вплив на підлеглих, керівник віддає злочинні накази бухгалтеру або заступнику.
Так відбувається привласнення чиновником грошей, що були йому довірені. Така передача відбувається шляхом службових повноважень и право віддавати підлеглим розпорядження.
Допомога юриста
Перш за все захисник має з’ясувати, чи є в наявності посадові інструкції, акти прийому-передачі та накази, які допомагають класифікувати підзахисного, як суб’єкта по ст. 191 КК України. Для того, щоб підтвердити або заперечити злочинний намір, аналізу піддаються наступні документи:
- Банківська виписка з рахунку, на який, на думку слідства,надійшли гроші компанії.
- Матеріали з результатами інвентаризації.
- Бухгалтерські документи, що підтверджують, на думку слідства, наявність грошей або майна на балансі.
Крім того, захисник контролює законність і обґрунтованість дій слідства:
- Оскаржує дії або бездіяльність слідчого та ухвали судді.
- Перевіряє наявність дозволу на обшук та інші дії.
- Виступає ініціатором необхідних слідчих дій, наприклад, проведення експертизи, тощо.
- Здійснює підготовку підзахисного до допитів та знайомить з результатами слідства.
Від дій захисника напряму залежить, як пройде розслідування і наскільки суворим буде вирок. Для запобігання значним фінансовим витратам і збереження службової репутації радимо вам вирішувати справи щодо привласнення ввіреного майна тільки за допомогою кваліфікованого юриста.
