Цивільний позов у кримінальному провадженні, як ефективний спосіб відшкодування шкоди

banky

Статистика говорить про те, що в Україні щороку відбувається величезна кількість кримінальних правопорушень, жертвами яких стають тисячі наших громадян. Дуже часто наслідками злочину є не лише втрати фізичного та психологічного характеру,  але й завдання матеріальних збитків. Тому надзвичайно актуальним є питання про те, яким чином може відбуватись відшкодування шкоди, завданої злочином.

 

Порядок звернення про відшкодування збитків

Юридична особа як потерпілий може зазнати лише майнової шкоди, а тому у даній статті ми розглянемо виключно фізичну особу як потерпілого у кримінальному провадженні.

Стаття 55 КПК України розрізняє три види шкоди, якої може бути завдано потерпілому під час вчинення кримінального правопорушення:

  • фізична;
  • матеріальна;
  • моральна.

Очевидно, що до першої категорії можна віднести тілесні ушкодження будь-якої тяжкості та шкоду, що нанесена здоров’ю потерпілого.

Друга категорія включає в себе всі матеріальні збитки – втрату потерпілим фінансів чи майна.

Третя категорія оперує моральними стражданнями потерпілого, що є наслідками вчинення протиправних дії – образа, приниження, втрата репутації тощо.

Оскільки в КПК України моральна та матеріальна шкода не кваліфіковані належним чином, в юридичній практиці для більш детального визначення цих категорій користуються Цивільним кодексом України.

Відповідно до статті 22 ЦК України, потерпілий має право на відшкодування всіх матеріальних збитків, які йому завдано. До цієї категорії можна віднести наступне:

  • пошкоджене, знищене чи втрачене майно;
  • кошти, витрачені потерпілим на лікування від тілесних ушкоджень, завданих обвинуваченим;
  • витрати потерпілого на відновлення своїх прав та можливостей.

Стаття 23 того ж Кодексу говорить про право потерпілого на відшкодування збитків морального плану, які полягають у:

  • переживанні фізичного болю та страждань;
  • душевних стражданнях внаслідок вчинення злочину;
  • приниженні честі, гідності чи ділової репутації;
  • упущенної вигоди тощо

Підставою для порушення питання про відшкодування збитків, що сталися внаслідок вчинення протиправних дій, є цивільний позов у кримінальному провадженні. Він може бути поданий позивачем в ході здійснення кримінального провадження або розглядатися окремо – потерпілий у кримінальному провадженні може подати його для розгляду в цивільному судовому процесі після набрання вироком законної сили.

 

Тонкощі законодавства щодо відшкодування збитків

Статтями 61 та 128 КПК України передбачено, що з цивільним позовом про повернення збитків до суду може звернутися як фізична, та і юридична особа. Розмір відшкодування визначає суд – він залежить від розміру збитків та від глибини фізичних та душевних страждань жертви злочину.

Для прикладу можна розглянути один з хрестоматійних в юридичній практиці випадків. Громадянин А. вчинив напад із побиттям на громадянина Б. і наслідком цього у потерпілого з’явилися тілесні ушкодження, кваліфіковані експертизою як ті, що відносяться до середньої тяжкості. В процесі нападу не було втрачене чи пошкоджене яке-небудь майно, але можна говорити про наступні два види шкоди – матеріальну та моральну.

До матеріальної шкоди можна віднести кошти, витрачені потерпілим внаслідок наступних причин:

  • лікування;
  • тимчасова втрата працездатності.

До моральних збитків відноситься наступне:

  • фізичні страждання внаслідок болю;
  • душевні страждання внаслідок травм та втрати працездатності;
  • душевні страждання внаслідок спотвореного обличчя – на ньому залишився шрам;
  • втрата ділової репутації – внаслідок своєї неспроможності виконувати свої зобов’язання по роботі потерпілий втратив декількох ділових партнерів.

Обидві сторони могли залагодити справу на самому початку – громадянин А. міг принести свої вибачення та залагодити всі фінансові питання до звернення потерпілого до суду. В такому випадку результатом було би примирення та розписка про відсутність претензій з боку постраждалого.

Якщо на цьому етапі питання не залагоджено, потерпілий громадянин Б. звертається до правоохоронних органів із заявою про вчинення відносно нього громадянином А. кримінального правопорушення. Якщо в ході досудового розслідування дані, наведені в заяві, підтверджуються, громадянину Б. оголушється підозра, згодом вручається обвинувальний акт з додатками, а справа передається в суд.

На етапі досудового розслідування та до початку судового розгляду в потерпілого є можливість подати цивільний позов у кримінальному провадженні – зразок його обов’язково має бути вручений обвинувачуваному в скоєнні злочину. Стаття 128 Цивільного процесуального кодексу України говорить про те, що відповідач на цьому етапі має право подати заперечення на позовну заяву. В ньому він має пояснити своє заперечення незаконністю вимог потерпілого, відсутністю їх обґрунтування чи права взагалі звертатись до суду. Суд розглядає всі аргументи, наведені в запереченні і виносить рішення про те, розглядати цивільний позов чи ні.

Потерпілий, після того, як був поданий цивільний позов у кримінальній справі, зразок якого було надано обвинуваченому, набуває всі права цивільного позивача. Закон дозволяє подавати цивільні позови в інтересах третіх осіб, якщо йдеться про неповнолітніх, неповносправних або людей похилого віку, що неспроможні самостійно потурбуватись про захист своїх прав.

 

Форма та зміст цивільного позову у кримінальному провадженні

Стаття 119 ЦКУкраїни чітко визначає форму та зміст позовної заяви. В разі її невідповідності вимогам законодавства, заява може бути повернутою позивачеві. В такому випадку він може повторно звернутись до суду, виправивши всі недоліки документу, але це додатково забирає час та створює додаткові складності у відшкодуванні моральних та матеріальних збитків.

Практика європейського судочинства показує нам, що в країнах Західної Європи такий формалізм відсутній. В деяких з них потерпілий може складати довільно, а є країни, в котрих цивільний позов можна сформулювати в усній формі в ході судового засідання.

Отже, згідно статті 119 ЦК України, позовна заява подається обов’язково в письмовій формі і має включати в себе наступне:

  1. Вступна частина:
  • Назва суду, до якого направлений позов;
  • Імена обох сторін і ім’я юридичного представника цивільного позивача, якщо він бере участь в процесі, а також адреси сторін та способи зв’язку із ними (номери телефонів, поштові адреси, електронна пошта тощо).
  1. Опис:
  • Суть вимог цивільного позивача;
  • Розмір майнових вимог;
  • Опис обставин та аргументи позивача;
  • Докази, що підтверджують наведені обставини.
  1. Заключна частина:
  • Вимога про визнання цивільним позивачем особи, що подає позовну заяву;
  • Вимога про визнання цивільним відповідачем особи, діяння якої призвело до нанесення збитків;
  • Перелік всіх сум, що підлягають стягненню та загальна сума цивільного позову;
  • Прохання про кримінально-процесуальні заходи для забезпечення цивільного позову;
  • Перелік документів, що додаються до цивільного позову.
  1. Підписи цивільного позивача або представника і дата подання.

Цивільний позов може бути доданий до обвинувального акту  або подаватися окремо до моменту початку судового розгляду кримінального провадження.

Цивільний позивач має право відізвати свою позовну заяву в будь-який момент судового розгляду до виходу суду до нарадчої кімнати. Це може статися, наприклад, після укладення між обома сторонами мирової угоди, яка також має бути оформлена відповідним чином.

В кінці судового розгляду у вироці одночасно вирішується і поданий потерпівшим цивільний позов. Так суд може вирішити задоволити цивільний позов в повному чи частково, відмовити цивільному позивачеві в його задоволенні.

 

Порядок стягнення коштів

Після закінчення розгляду кримінального провадження судом та винесення остаточного рішення в справі, потерпілий-цивільний позивач отримує виконавчий лист, що має бути направлений до виконавчої служби, яка займається стягненням всіх майнових зобов’язань.

Згідно статті 355 ККУ потерпілий (як і будь-яка інша особа)  не має права  силою змушувати засудженого виконувати рішення суду щодо матеріальної та/або моральної компенсації. Тим більше неприпустимі погрози і насильство – вони є підставою для подальшої кримінальної відповідальності.

Всі рішення суду щодо стягнення коштів для компенсації моральних та/або матеріальних збитків реалізуються відповідноювиконавчою службою, дії якої регламентуються українським законодавством. Так, в разі небажання боржником добровільно сплатити компенсацію, виконавець може подати клопотання про накладення арешту на його майно. Виконавчі органи України можуть звертатися до всіх органів та структур і вимагати надання відомостей про матеріальний стан боржника.

 

Компенсація збитків у випадку, коли злочинця не знайдено

Може виникати питання про те, хто компенсує моральні та матеріальні збитки потерпілому в тих випадках, коли злочинця не знайдено. В законах європейських країн на цей випадок передбачається виплата компенсацій з боку держави.

Україна підписала відповідну Європейську конвенцію, але так і не ратифікувала її. Тому в Україні жодних компенсацій з боку держави не передбачено. Багаторазово піднімалося питання про те, що є логічним вимагати у держави відшкодування збитків, якщо злочинець не виявлений. Адже це свідчить про неефективність захисту громадян з боку держави і вони мають в такому випадку отримати від неї відповідні відшкодування. Але наразі нема підстав говорити про якісь позитивні зміни в цьому напрямку.

 

Оплата судового збору

Відповідно до українського законодавства цивільні позивачі, що подають заяви про відшкодування матеріальних збитків внаслідок скоєння кримінального правопорушення, звільняються від сплати судового збору.

Позивачі – в тому числі і цивільні позивачі, що подають заяви про відшкодування моральної шкоди, мають сплатити судовий збір в розмірі 1% від заявленої суми.

 

Переваги професіонального підходу

Якщо ви подаєте до суду цивільний позов про відшкодування моральних та матеріальних збитків, вчинених внаслідок кримінального правопорушення, краще скористатися допомогою професійного юридичного представника.

На жаль, законодавство в Україні важко назвати досконалим – в ньому поки що багато формалізму та бюрократичних гачків. Кваліфікований юрист, що добре знає весь механізм зсередини і має нагоду працювати з ним щоденно, допоможе уникнути підводних каменів та знизить ризики до мінімуму. В таких справах важливо знати всі тонкощі та нюанси, якими може скористатися обвинувачений (цивільний відповідач) на свою користь – а він, скоріш за все, подбає про грамотного адвоката.

Адвокатське об’єднання Бачинський, Коломієць та партнери пропонує консультації та повний юридичний супровід у справах, що пов’язані з відшкодуванням матеріальних та моральних збитків, нанесених вчиненням кримінального правопорушення. Досвід та професійна підготовка наших спеціалістів – найкраща запорука того, що Ваші законні вимоги будуть задоволені.

Написати нам

 

Ваше ім'я (обов'язково)

Телефон (обов'язково)

Ваш email (обов'язково)

Текст запитання

×
Замовити дзвінок

 



×
Замовити послугу

 




×