Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень” від 22 листопада 2018р., що набув чинності 1 липня 2020р. , вніс зміни, зокрема, стосовно судового провадження щодо кримінальних проступків.
Розгляд питань
Після того, як отримано обвинувальний акт щодо вчинення кримінального поступку суд в п’ятиденний строк призначає судовий розгляд. Якщо обвинувачений не оспорює обставини, що встановлені під час дізнання, обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку розглядається без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Ось декілька питань, що виникають в цьому випадку:
- Необхідність судового засідання. Незважаючи на те, що КПК прямо вказує на перехід зразу до судового розгляду, оминаючи при цьому попередню стадію, ст.314 КПК України має доповнення, яким передбачено відкриття сторонами кримінального провадження матеріалів дізнання. Такий порядок передбачається в разі, коли об’єктивно неможливо ознайомитися з матеріалами дізнання в порядку, передбаченому ч.5 ст.301.
- Об’єднання матеріалів кримінального провадження. КПК передбачена можливість як об’єднання матеріалів в одне, так і виділення в окреме провадження. Наразі не зазначено, в якій процедурі буде здійснюватися судове провадження після об’єднання. В досудовому розслідуванні логічною є процедура щодо злочинів.
- Розгляд обвинувального акту. В разі, якщо обвинувачений не оспорює обставини, що встановлені під час дізнання і згоден з розглядом, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження. Отже КПК України не встановлює думку прокурора, захисника і самого потерпілого. При цьому, хоча форма згоди не зазначена, логічно що вона має бути письмовою, щоб підтвердити її наявність.
При цьому розгляд стосовно проступків можливий не лише по спрощеній судовій процедурі. Суд може скликати судове засідання та викликати, в разі необхідності, учасників кримінального провадження для участі в ньому. Учасники судового провадження мають право заявити про це клопотання і вимагати застосування загальної процедури судового розгляду.
Дослідження доказів
Згідно роз’яснювального листа ВССУ порядок дослідження та обсяг доказів мають бути визначені судовою ухвалою та змінюються в разі необхідності. Така ситуація може бути зумовлена визнанням недопустимості доказу або появою нових фактів.
В випадку провадження щодо кримінальних проступків ст.298-1 передбачає, що процесуальними джерелами доказів є також висновки спеціалістів, пояснення осіб, показання технічних приладів та результати медичного освідування. При цьому процедура збирання доказів є одним з критеріїв її допустимості. З огляду на то, що в КПК процедура збирання джерел не прописано, незрозуміло, як сторони захисту заперечуватимуть їх недопустимість. В тому ж листі ВССУ роз’яснив обсяг та порядок дослідження доказів. Спочатку проводиться допит обвинувачуваного і свідків, потім досліджуються речові докази і висновок експерта.
Ось основні проблеми такої процедури:
- Пояснення, які не є джерелом доказів у суді, взагалі не мають підлягати дослідженню, а усі особи, що давали пояснення, мають бути допитані.
- Порядок дослідження зібраних доказів не регламентовано. Для показань технічних приладів процедура може проводитися по аналогії дослідження звуко і відео записів, а результати медичного дослідження по аналогії з дослідженням документів.
- Порядок дослідження висновку спеціаліста досі незрозумілий. Згідно ст.360 КПК України під час дослідження доказів суд може використовувати усні консультації або письмові роз’яснення спеціаліста, що надані на підставі його спеціальних знань. Першою питання ставить особа, що клопотала про залучення спеціаліста, а потім інші. При цьому головуючий в судовому засіданні має право ставити питання в будь-який час дослідження доказів. Проте висновок спеціаліста цією статтею не передбачено, тому межі процесуальної дії проводження таких досліджень не визначені.
Адвокатам , що здійснюють захист потерпілого в кримінальному провадженні слід враховувати можливість виникнення проблем в наслідок відмови від спрощеного провадження .