За ряд службових злочинів Кримінальним кодексом передбачається кримінальна відповідальність. Таким чином велика кількість державних службовців, зважаючи на специфіку державної служби в Україні, підпадають в зону ризику. Якщо обставини складуться несприятливо, кожен з багатьох може бути притягнутим до відповідальності за службову недбалість.
Стаття 367 Кримінального кодексу України визначає службову недбалість як невиконання або неналежне виконання через несумлінне ставлення своїх службових обов’язків службовою особою, внаслідок чого охоронюваним законом правам, інтересам та свободам окремих громадян, інтересам окремих юридичних осіб, державним чи громадським інтересам було завдано істотної шкоди.
Як проявляється службова бездіяльність
Виконавцем службових злочинів може стати лише та службова особа, яка виконує адміністративно-господарські або організаційно-розпорядчі функції.
Проявлятися службова недбалість може наступним чином:
- У формі бездіяльності. В цьому випадку суб’єкт повністю не виконує службові обов’язки, які на нього були покладені. Така «чиста» бездіяльність розповсюджується абсолютно на всі обов’язки, навіть ті, які є для особи безумовними для виконання.
- Виконання неналежним чином. Якщо суб’єкт діє в межах службових обов’язків, але виконує їх не так, як вимагають інтереси служби. Це класифікується як «змішана» бездіяльність, де службова особа не вчиняє всіх дій, які від неї очікуються, або ж діє не до кінця.
Стаття 367 передбачає відповідальність лише в тому випадку, коли дії, які особа не виконала або виконала неналежно, входили в коло її службових обов’язків.
Як визначити службову бездіяльність
В таких справах необхідно встановлювати наступне:
- Чи є нормативний акт, яким передбачені коло службових обов’язків суб’єкта та його відповідна компетенція.
- Перелік, обсяг і порядок обов’язків, які має виконувати службова особа в відповідних умовах.
- Можливість виконувати обов’язки належним чином в умовах, що склалися.
- Наявність порушень службових обов’язків та наслідків, до яких вони призвели.
- Наявність причинного зв’язку службових порушень та наслідків, що настали.
Наявність складу службової недбалості встановлюється в випадку, коли суб’єкт мав реальну можливість належним чином виконати свої службові обов’язки. Для визначення цієї можливості враховуються як об’єктивні, так і суб’єктивні фактори ситуації. До об’єктивних факторів відносять наявність транспорту, людських ресурсів та інші зовнішні умови, в які поставлено особу. До суб’єктивних – фізичні і інтелектуальні особливості особи, наявність досвіду і знань.
Службова недбалість може бути визначена в випадку, коли службова особа мала об’єктивну можливість діяти згідно службових інтересів, але не виконувала їх взагалі або виконувала належним чином в зв’язку з неякісним ставленням до їх виконання.
Кваліфікація діяння за статтею 367 передбачає його вчинення під час виконання адміністративно-господарчих, владних або організаційних функцій. Якщо не виконано або неналежно виконано було професійні обов’язки, навіть якщо це стало причиною істотної шкоди, це не може розцінюватись, як службова недбалість. Наприклад, невдала хірургічна операція, або невірний протокол лікування.
Якщо причиною заподіяної шкоди стала недостатня кваліфікація, недосвідченість службової особи, або на заваді стали інші, незалежні від неї, обставини, причин говорити про наявність злочинної службової недбалості немає. Крім того, не утворюють складу злочину і шкідливі наслідки, причин яких особа усунути не могла.