Більшість питань, що пов’язані з дорожньо-транспортними пригодами, виникає тільки коли справа розглядається в суді. Така ситуація виникає, перш за все, через те, що проблеми у подібних справах починаються ще на етапі збирання первинних доказів та огляду місця події.
Проблеми
Перше, про що варто згадати – проблема збору доказів у справах ДТП, під час яких постраждали бо загинули люди. Згідно ст.286 КК України доказами в цій ситуації є сема ДТП, протокол огляду місця події та фото таблиці що складаються після скоєння дорожньо-транспортної пригоди. До уваги приймаються також докази що виготовляються на основі інформації, зафіксованої первісними доказами, слідчий експеримент і висновки експерта поряд з свідченнями учасників, свідків і очевидців ДТП.
При зборі первинних доказів можуть виникати помилки або їх навмисне спотворення що ведуть до неправильного встановлення причинно-наслідкового зв’язку дій водіїв та інших учасників ДТП. Це, в свою чергу, може призвести до невірного встановлення порушень чи їх відсутності учасниками ДТП і уникнення винуватцями покарання, або притягнення до відповідальності невинуватих осіб.
Виділяють наступні проблеми:
- Огляд місця ДТП. Головною проблемою цього етапу є те, що учасники, що загинули або отримали пошкодження не можуть бути присутні під час огляду і фіксації первісних доказів. Їхні близькі також не можуть віддавати збиранню доказів багато часу, рятуючи життя та здоров’я потерпілих, або перебуваючи в пригніченому стані. В подальшому, будучи відсутніми під час складання протоколу, вони піддають сумніву документи і схеми складені на місці пригоди. Виходом з даної ситуації може бути залучення для участі в дії захисника з вторинної правової допомоги та дозволити слідчому залучити його до проведення цієї процесуальної дії в порядку, передбаченою ст. 49 КПК України. І хоча є певні труднощі в визначенні на цьому етапі статусів потерпілого і підозрюваного, можна закріпити на практиці норму, при якій адвокат, який брав участь в огляді місця події в подальшому не може представляти інтереси ні однієї з сторін. Однак в цьому випадку при зборі доказів буде присутня не зацікавлена особа, що виступає певним гарантом того, що докази не сфальсифіковано, а первинні данні зафіксовано вірно.
- Поняті. Зазвичай під час огляду місця події в поняті беруть водіїв автомобілів, що зупинилися, щоб надати допомогу або подивитися, що сталося. При цьому працівники поліції на жаль не завжди знайомлять понятих з їх правами і обов’язками. Навпаки, нерідко ця інформація від них приховується, особливо обов’язок дати свідчення слідчому або під час судового процесу. Інколи поняті проживають зовсім в іншому регіоні, що також ускладнює процес подальшої взаємодії. Тому під час залучення понятих слідчі мають брати до уваги місце їх проживання та можливість бути присутніми на суді.
- Складання слідчими схеми ДТП. Одним із основних параметрів при виконанні цієї дії є місце наїзду на пішохода або зіткнення транспортних засобів. При цьому різні учасники пригоди можуть давати абсолютно різні показання. На практиці така проблема вирішується наступним чином: вказують одне місце зіткнення, з яким погодилися всі присутні, або вказують два місця, на яких наполягають обидва учасника, або ж місце зіткнення взагалі не визначається. Поліцейський в схемі має вказати місце зі слів учасників, та, оглянувши територію на наявність слідів, вказати точку на власну думку. Нерідко на суді саме це твердження викликає найбільші суперечки, тож бажано, щоб за допомогою даних було відтворено подію та отримано думку експертів щодо правдивості кожної з версій.
- Фіксування транспортних засобів. Точне фіксування місцеположення транспортних засобів, слідів автомобіля, тіл загиблих та інших речових доказів має дуже важливе значення. При цьому прив’язку треба робити до нерухомого орієнтира, щоб в разі проведення відтворення подій автомобілі були розташовані як при первинному огляді.
- Первинний та повторний огляд місця ДТП. При первинному огляді у працівника поліції є можливість закріпити у ньому всі наявні докази. Інколи, при відновленні обставин, доцільно проводити повторні огляди. Дані, вказані в оглядах, використовуються експертами для виготовлення висновку авто технічної експертизи.
- Покази водіїв-учасників ДТП та оголошення підозри. Для отримання висновку експертом-автотехніком важливу роль мають покази водіїв-учасників ДТП, як осіб, які мають найбільш повну інформацію про подію. Одна з основних проблем, яка виникає в цьому випадку – в якій якості їх допитувати. Якщо ДТП очевидне і одному з водіїв оголошується підозра, його допитують в якості підозрюваного, а іншого – в якості потерпілого. Якщо ж ознаки кримінального правопорушення неочевидні і статус свідка може помінятися на підозрюваного, його свідчення будуть визнані недопустимими. Якщо ж не допитувати, а просто опитати, свідчення не можуть бути покладені в основу висновку експерта-автотехніка. В цьому випадку можливо оголошувати підозру всім учасникам ДТП, а в подальшому кримінальне впровадження проти невинного має бути закрите.
- Збирання доказів стороною захисту. Частина 3 ст.93 КПК України надає можливість стороні захисту витребувати та отримувати від органів влади і місцевого самоврядування, підприємств і фізичних осіб речей, копій документів, актів та висновків експертів. А також ініціювати проведення слідчих, процесуальних та інших дій, що здатні забезпечити подання суду належних доказів. При цьому важливе дотримування кримінальної процесуальної форми в тому числі в формі збирання доказів і ї оцінки.
- Моральна шкода. Давно бажано на законодавчому рівні закріпити мінімальні розміри стягування моральної шкоди в випадку смерті або заподіяння шкоди здоров’ю. Поки ж цього не сталося, є доцільним проводити експертизи щодо визначення розміру моральної шкоди, спричиненою смертю чи ушкодженням здоров’я під час ДТП.