Форми та способи захисту сімейних прав

 

  1. Поняття та види форм захисту сімейних прав.
  2. Адміністративний порядок захисту сімейних прав.
  3. Участь органів опіки та піклування в захисті сімейних прав.
  4. Способи захисту сімейних прав. Міри захисту і міри відповідальності.

Розрізняють юрисдикційну та не юрисдикційну форму захисту сімейних прав.

Юрисдикційна – передбачає, що особа може звернутися за захистом своїх порушених прав до відповідних органів державної влади та управління.

Не юрисдикційна – самозахист сімейних прав і законних інтересів вразі їх порушення. Самозахист означає застосування фактичних дій в якості протидії правопорушенню. Батьки та інші законні представники, а також інші особи, описані сімейним правом, можуть вчиняти відповідні дії спрямовані на самозахист прав та законних інтересів дитини. Дії самозахисту не повинні перевищувати межі необхідної оборони та крайньої необхідності.

Юрисдикційний – судовий та адміністративний порядок захисту.

Звернення до суду – судовий, адміністративний – захист органами РАГСу (в чинному законодавстві не передбачається).

Захист здійснюється органами опіки та піклування, нотаріусом, прокурором.

Участь органів опіки та піклування в захисті сімейних прав: спори про участь батька чи матері у вихованні дитини, спори про визначення про місця проживання дитини, про визначення ім’я дитини. Такі рішення будуть остаточні, обов’язкові до виконання, якщо протягом 10 днів з часу винесення заінтересована особа не звернеться за захистом до суду. Рішення органів опіки не звільняє осіб від звернення до суду. Участь цих органів є обов’язковою в судовому засіданні в разі розгляду судом наступних спорів:

  • Участь одного з батьків у вихованні дитини.
  • Спір про місце проживання дитини.
  • Позбавлення та поновлення батьківських прав.
  • Побачення з дитиною матері або батька, які позбавлені батьківських прав.
  • Відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду.
  •  Управління батьками майном дитини.
  • Скасування усиновлення та визнання його не дійсним.

Органи опіки і піклування надає суду письмовий висновок по цим справам щодо розв’язання спору.

Суд може не погодитися з висновком, якщо він не достатньо обґрунтований і суперечить інтересам дитини.

У виняткових випадках при безпосередній загрозі для життя або здоров’я дитини орган опіки та піклування або прокурор мають право постановити рішення про негайне відібрання дитини від батьків. Орган опіки та піклування негайно повідомляє прокурора та в 7-ми денний строк після постановлення рішення звернутися до суду з позовом про позбавлення батьків чи одного з них батьківських прав, або про відібрання дитини від матері батька без позбавлення їх батьківських прав.

Написати нам

 

Ваше ім'я (обов'язково)

Ваш email (обов'язково)

Тема

Ваше повідомлення

×
Замовити дзвінок

 



×
Замовити послугу

 




×