У зв’язку із посиленням військової агресії росії проти України, Указом Президента України №69/2022 від 24.02.2022 було оголошено загальну мобілізацію протягом 90 днів.
З метою роз’яснення даної теми команда АО «Бачинський та партнери» у статті надає відповіді на найбільш популярні запитання від клієнтів.
Дані про осіб, які можуть бути мобілізовані, сформовані у Єдиному державному реєстрі військовозобов’язаних. На основі інформації про особу у цьому Реєстрі під час мобілізації громадянам повідомляють про необхідність з’явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки. У разі, якщо особа змінила місце реєстрації або місце фактичного проживання, то в обов’язковому порядку повинна стати на облік.
Перш, ніж розглянути питання про кримінальну відповідальність за ст. 336 КК України, варто проаналізувати процедуру повідомлення особи про мобілізацію.
Хто може здійснювати повідомлення про виклик та вручати повістку? Чи можуть такі повноваження делегуватись?
Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов’язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин.
Окрім посадової особи військкомату та територіального центру комплектування та соціальної підтримки інформувати про необхідність прибути за викликом та вручити повістку, зобов’язані відповідно до ч.1 ст. 38 Закону України «Про військовий обов’язок та військову службу» місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та заклади освіти незалежно від підпорядкування і форми власності та забезпечити своєчасне прибуття за цим викликом.
Також у п. 65 Постанови Кабінету Міністрів від 7 грудня 2016 р. № 921 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних» визначено, що житлово-експлуатаційні організації, інші організації або підприємства та установи, що здійснюють експлуатацію будинків (до прикладу, ОСББ), а також власники будинків відповідно до розпоряджень районних (міських) військових комісаріатів та рішень виконавчих органів сільських, селищних та міських рад своєчасно подають необхідні відомості до зазначених органів про призовників і військовозобов’язаних, сповіщають їх про виклик до районних (міських) військових комісаріатів шляхом вручення повісток та забезпечують прибуття за викликом.
Указ Президента «Про загальну мобілізацію» також підтверджує, що не тільки територіальні центри комплектування та соціальної підтримки можуть інформувати громадян про їх виклик, адже на вище зазначені органи державної влади, підприємства, установи та організації на період воєнного часу покладено обов’язок щодо своєчасного оповіщення і прибуття громадян, які призиваються на військову службу.
Однак, у таких випадках повістка вже повинна бути оформлена належним чином. Проте на практиці можливі випадки, коли дані мобілізаційних повісток вносять у вже підписаний та проштамповний напередодні документ. Це можна вважати порушенням, адже відповідно до вимог законодавства у сфері мобілізації та військової служби, керівник територіальних центрів комплектації повинен самостійно складати та підписувати повістки про мобілізацію. Проте постає практичне питання щодо фіксації такого порушення зі сторони працівників відповідних органів.
Працівники Національної поліції України не мають повноваження щодо вручення мобілізаційних повісток. Однак, зважаючи на ситуацію, що склалась на блок-постах вони можуть інформувати щодо необхідності стати на військовий облік. Метою таких заходів є облік мобілізаційних ресурсів у зв’язку із масовим переселенням громадян через бойові дії, однак це не є врученням «мобілізаційної повістки». Також працівники поліції зобов’язані за розпорядженням керівників центрів проводити явку осіб.
Оформлення повістки
У повістці повинно бути вказано прізвище, ім’я та по батькові мобілізованого, його адреса (місце реєстрації або місце фактичного проживання). Також військова спеціальність повинна співпадати зі спеціальністю записаною у військовому квитку. Крім того, в повістці повинні бути вказані дата, час, адреса місця прибуття та перелік документів, які мобілізований має мати при собі. Повістка повинна бути з підписом керівника територіального центру комплектування та скріплена печаткою. Корінець від повістки з підписом військовозобов’язаного повинен зберігатись працівниками відповідних центрів.
Варто детально вивчати такий документ перед підписанням, адже у практиці Верховного Суду були справи, де відсутність чіткої дати та години, а також відсутність доказів, які б підтверджували, що після дати неявки працівниками військкомату вживалися необхідні заходи щодо виклику обвинуваченого та з`ясування причин його неявки, – були підставами для винесення судами виправдувального вироку (Постанова ККС ВС від 14.12.2021). Однак, наразі невідомо, яка практика у майбутньому в умовах воєнного часу.
Отримання повістки
Місце вручення повістки у чинному законодавстві не передбачене, а тому фактично таке вручення може відбуватись будь-де, однак попередньо потрібно встановити особу, яка мобілізується. У період воєнного часу усі громадяни зобов’язані носити із собою документи, що встановлюють особу.
Повістку вручають особисто в руки військовозобов’язаного. Це підтверджується судовою практикою. Особа повинна розписатись у ній особисто. Підпис третіх осіб (родичів, сусідів інших) не визнається.
Якщо ж у військовозобов’язаного виникнуть питання щодо достовірного підпису на повістці, то справу можливо вирішувати в судовому порядку, у ходу якого можуть підняти питання про призначення почеркознавчої експертизи.
Відповідно до норм чинного законодавства повістка про мобілізацію – це письмовий документ, який обов’язково має бути підписаний уповноваженою особою та проштампований, а тому повідомлення через засоби поштового зв’язку або по телефону не відповідає вимогам оформлення повістки, а тому і вважається незаконним. Саме тому повістки надіслані поштою, залишені в поштовій скриньці, під дверима, або передані через членів сім’ї чи третіх осіб, «сповіщення про потенційну повітку» через смс або дзвінком по телефону не можуть вважатись належним повідомленням, а тому і не можуть вважатись такими, що ухиляються від мобілізації.
При належному врученні повістки громадяни зобов’язані з’явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки).
У ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначений перелік осіб, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані.
Відповідно такі особи не можуть притягатись до кримінальної відповідальності за ст. 336 КК України. У разі якщо вам вручили повістку, а ви відноситесь до категорії громадян, які не можуть призиватись, то Вам потрібно з’явитись на виклик та надати документи, які підтверджують ваш статус.
Кримінальна відповідальність за ухилення від призову
Об’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 336 КК України (ухилення від призову за мобілізацією), проявляється в ухиленні від призову на військову службу шляхом дії або так званої змішаної бездіяльності (ухилення від виконання певного обов’язку вчинюється шляхом вчинення певних дій).
Ухилення від призову за мобілізацією у формі бездіяльності полягає у неявці до місця, визначеного у повістці або наказі керівника територіального центру комплектування, зокрема до територіального центру комплектування для відправлення до військової частини. Злочин є закінченим з моменту неявки військовозобов’язаного до такого місця.
Відповідно для даного виду злочину характерний – прямий умисел. Мотиви на кваліфікацію не впливають.
Відповідальність за цією статтею може наставати тільки у тому випадку, коли особа визнана придатною після проходження військово-лікувальну комісії і їй було вручено мобілізаційну повістку. У іншому випадку поведінку особа може підлягати адміністративній відповідальності.
Тобто цілком достатньо не з’явитись, у визначений день та годину, які вказані у повістці, щоб поведінка особи вже могла вважатись злочинною. У разі відмови особи від отримання повістки складається акт про відмову в отриманні особою такої повістки, а також попереджається про наслідки відмови та кримінальну відповідальність.
Позиція Верховного суду до початку введення воєнного часу була такою, що якщо відсутні дані про вручення повістки військовозобов’язаний особі, а в разі відмови цієї особи в її отриманні – дані про фіксування вказаної відмови у передбаченому законом порядку, то у такому випадку і відсутні дані про доведеність винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України.
Однак, наразі важко оцінити як воєнний час буде впливати на оцінку суддями справ щодо ухилення від призову.