Адміністративна відповідальність в податковій сфері

Адміністративна відповідальність обов’язково передбачає процедуру передбачену кодексом про адміністративні порушення. Для застосування адміністративного штрафа необхідною є наявність вини та протокол про адміністративне порушення, який складається за встановленою формою, розглядається на протязі 14 днів про місце і час розгляду обов’язково повідомляється порушник, в наслідок розгляду або приймається постанова про накладення адміністративного штрафу, або постанова про припинення провадження.

Податковий кодекс передбачає можливість застосування адміністративного арешту майна, який відповідно до ст. 94 ПКУ є винятковим способом забезпечення виконання обов’язків платника податків. Фактично адміністративний арешт майна є дуже жорстким заходом відповідальності.

Арешт майна полягає в забороні платнику вчиняти будь-які дії, крім дій з їх охорони, зберігання та підтримання в належному функціональному та якісному стані.

Адміністративний арешт буває повним, або умовним. Повний – виключна заборона вчиняти будь-які дії, умовний – можна розпоряджатися за попереднім дозволом податкового органу. На підставі протоколу керівним приймає рішення про накладання адміністративного арешту.

Арешт застосовується до 96 годин без вихідних і святкових днів. Обґрунтованість цього арешту на протязі 96 годин повинна бути перевірена судом.

Арешт майна може бути застосованим:

1. Платник порушує правила відчуження майна в податковій заставі.
2. Податковий боржник виїдає закордон.
3. Платник відмовляється від проведення перевірки, або допуску посадових осіб.
4. Відсутність свідоцтва про державну реєстрацію, ліцензії. Сертифікати або патенти.
5. Відсутня реєстрація платника податку, коли така реєстрація є обов’язковою відповідно до закону.
6. Коли платник отримав податкове повідомлення, або має податковий борг вчиняє дії по переведенню його  за межі України, або передачі інших особам, або дії з приховуванням.
7. Платник відмовляється від перевірки стану збереження майна в податковій заставі.
8. Платник не допускає податкового керуючого до складення акту опису майна, яке передається в податкову заставу, або для його продажу.

Адміністративний арешт припиняється:

1. Відсутності рішення суду про його обґрунтованість.
2. При погашенні податкового боргу.
3. Усунення платником причин для адміністративного арешту.
4. Ліквідація платника, в тому числі в наслідок банкрутства.
5. Скасування судом або податковим органом рішення про арешт.
6. Прийняття рішення суду про припинення решту.
7. Пред’явлення свідоцтва про державну реєстрацію, свідоцтва, сертифікат, патенту.
8. Фактичне проведення платником податку інвентаризації фондів, коштів, готівки.
9. Надання податковому органу третіми особами доказів про їх право власності на це майно.

В разі, якщо майно платника податків звільняється з під адміністративного арешту повторне накладення з цих же підстав як при першому арешті не дозволяється.