Злодій повинен сидіти у в’язниці?

Всі ми добре пам’ятаємо безапеляційний вираз героя безсмертного фільму Станіслава Говорухіна «Місце зустрічі змінити не можна» Гліба Жеглова: «Злодій повинен сидіти в тюрмі!»

Так, для Жеглова те, що злодія має бути покарано і позбавлено волі, щоб в подальшому він остерігався повторювати злочинні дії, було логічним і єдиним вірним рішенням.

Однак, перед тим, як ув’язнити злодія, правоохоронні органи мусять переконатись, що він дійсно скоїв злочин, причому факт вчинення відповідного злочину (крадіжки) саме цією особою (яку ми і вважаємо злодієм) має бути доведений в суді.

Що ж можна вважати крадіжкою згідно із законами України? Які дії вважаються ознакою крадіжки? І чим вони відрізняються від заволодіння загубленим майном, власник якого невідомий?

Для того, щоб діяти в рамках закону, необхідно розібратись в цих питаннях.

Що вважається крадіжкою

Згідно статті 185 кримінального кодексу України, крадіжка визначається як таємне викрадення чужого майна, і відноситься до злочинів проти власності. Від інших злочинів проти власності крадіжку відрізняє саме таємність її вчинення. Так, ця ознака є визначальною при кваліфікації злочину як крадіжки.

В залежності від того, яка саме крадіжка була здійснена, відрізняється і спосіб покарання злочинця.

Якщо крадіжка визнана дрібною, тобто розмір збитків, завданих потерпілому її вчиненням, не перевищує 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян України, то відповідальність за її вчинення передбачається ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Варто зазначити, що відповідно до норм адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації злочинів або правопорушень, сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги. Податкова соціальна пільга в 2016 році дoрівнює 689 гривень. Таким, чином мінімальний розмір збитків, завданих викраденням для того, аби таке вважаалося крадіжкою у розумінні ст. 185 ККУ, має становити 137 грн. 80 коп.

Відповідальність за інші види крадіжок передбачається статтею 185 ККУ.

У ст. 185 ККУ перераховуються такі види крадіжок в залежності від завданих крадіжкою збитків:

1. крадіжка;
2. повторна крадіжка – тобто вчинена особою, яка раніше вчинила будь-який зі злочинів, передбачених ст. 185, 186, 189-191, 262 ККУ;
3. крадіжка за попередньою змовою групою осіб;
4. крадіжка, поєднана з проникненням у житло чи інше приміщення;
5. крадіжка, яка завдала значної шкоди потерпілому. В цьому випадку значна шкода визнається із врахуванням матеріального становища особи, яку було обікрадено. Однак, в будь-якому випадку, значною визнається шкода, якщо потерпілому було спричинено збитки на суму від 100 до 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян України на момент вчинення злочину;
6. крадіжка, вчинена у великих розмірах – це крадіжка, при скоєнні якої потерпілому було завдано збитки на суму, яка у 250 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину;
7. крадіжка, вчинена в особливо великих розмірах – це крадіжка, при скоєнні якої потерпілому було завдано збитки на суму, яка у 600 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину;
8. крадіжка, вчинена організованою групою.

Всі ці види крадіжки передбачають різні міри покарання за їх вчинення.

Способи покарання за вчинену крадіжку

Стаття 185 Кримінального кодексу України визначає наступні способи покарання злочинців, які скоїли різні види крадіжок:

1. Звичайна крадіжка, розміри збитків при якій перевищують 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян України, карається:

• штрафом, розміри якого становлять від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (штрафи, визначені Кримінальним кодексом України за вчинення злочинів, а також Кодексом України про адміністративні правопорушення за вчинення відповідних порушень, розраховуються виходячи із розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у сумі 17 гривень);
• громадськими роботами, строк яких може сягати від 80 до 240 годин в залежності від обставин скоєного злочину;
• виправними роботами, строк яких може сягати до 2-х років;
• арештом строком до 6-ти місяців;
• позбавленням волі строком до 3-х років.

2. Повторна крадіжка, або ж така, що була вчинена групою осіб за попередньою змовою, карається:

• арештом злочинця на строк від 3-х до 6-ти місяців;
• обмеженням волі на строк до 5-ти років;
• позбавленням волі на такий же строк.

3. Крадіжка, що була поєднана з проникненням у житло чи інше приміщення, або така, що завдала значної шкоди, карається:

• позбавленням волі на строк від 3-х до 6-ти років.

4. Крадіжка, яка була вчинена у великих розмірах, карається:

• позбавленням волі на строк від 5-ти до 8-и років.

5. Крадіжка, що була вчинена в особливо великих розмірах або ж скоєна організованою групою, карається:

• позбавленням волі на строк від 7-и до 12-и років з конфіскацією майна.

Вид та розмір покарання за вчинену крадіжку визначається в кожному окремому випадку в залежності від обставин скоєного злочину.

Чим крадіжка відрізняється від грабежу?

Грабіж також належить до злочинів проти власності. Згідно статті 186 ККУ, грабіж – це відкрите викрадення чужого майна.

При скоєнні грабежу злочинець не приховує своїх намірів привласнити чуже майно і не зважає на волю чи спротив  його наміру з боку потерпілої особи та/або свідків.

Саме через це грабіж вважають злочином із підвищеним ступенем суспільної небезпеки у порівнянні з крадіжкою.

Відповідно, і міри покарання за скоєння грабежу значно більш суворі, ніж за вчинення крадіжки.

Стаття 186 кримінального кодексу України перераховує наступні види грабежу:

1. грабіж;
2. повторний грабіж;
3. грабіж, що супроводжується вчиненням насильства над потерпілим (яке, однак, не є небезпечним для життя), або погрозою вчинення такого насильства;
4. грабіж, вчинений групою осіб за попередньою змовою;
5. грабіж, що відбувся із проникненням у житло потерпілого чи інше приміщення;
6. грабіж, в результаті якого було завдано значної шкоди потерпілому;
7. грабіж, вчинений у великих розмірах;
8. грабіж, вчинений в особливо великих розмірах;
9. грабіж, скоєний організованою групою.

Міри покарання згідно ст. 186 ККУ визначаються відповідно до виду грабежу, який було вчинено злочинцем:

1. Грабіж може бути покараний:

• штрафом від 50-ти до 100-та неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
• громадськими роботами строком від 120-ти до 240-ка годин
• виправними роботами строком до -2-ох років
• арештом строком до 6-ти місяців
• позбавленням волі строком до 4-ох років.

2. Грабіж, який супроводжувався насильством над потерпілим чи погрозою вчинення насильства, а також і повторний грабіж, і грабіж, скоєний за попередньою змовою групою осіб, карається:

• позбавленням волі строком від 4-х до 6-ти років.

3. Грабіж, що був скоєний із проникненням у житло потерпілого чи інше приміщення, або такий, при скоєнні якого потерпілому було завдано значної шкоди, може бути покараний:

• позбавленням волі строком від 4-ох до 8-и років;

4. Грабіж, що був здійснений у великих розмірах, може бути покараний:

• позбавленням волі строком від 7-ми до 10-ти років;

5. Грабіж, що був здійснений в особливо великих розмірах, або ж скоєний організованою групою злочинців, карається:

• позбавленням волі строком від 8-ми до 13-ти років із конфіскацією майна злочинців.

Розміри завданих збитків при грабежі визначаються так само, як і при крадіжці, відповідно до статті 185 ККУ.

Чим відрізняється крадіжка від заволодіння загубленим майном?

Люди, які випадково знаходять речі, що були загублені кимось, цікавляться питанням – чи не буде таке привласнення загубленого майна розцінене, як крадіжка?

На відміну від крадіжки, відповідальність за заволодіння знайденим майном передбачається статтею 193 ККУ. В цій статті йдеться про те, що привласнення особою знайденого або чужого майна, що випадково опинилося у неї, вважається незаконним.

До такого майна належать:

• знайдене чуже майно;
• скарб, який має особливу історичну, наукову, художню чи культурну цінність.

Згідно ст. 193 КК України, незаконне привласнення такого майна, карається наступним чином, в залежності від обставин:

• штрафом від 100 до 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян України;
• громадськими роботами строком до 240 годин;
• виправними роботами строком до 2-х років
• арештом строком до 6-ти місяців.

Ключовими для розуміння змісту цієї статті є наступні моменти:

• для визнання вини особи, яка привласнила чуже загублене майно, не має значення, при яких обставинах це майно було загублене чи втрачене. Якщо особа не має прав на володіння цим майном – його привласнення вважається неправомірним;
• не має значення також і те, чи винна особа знала, кому належало знайдене нею майно, чи вона не була інформована щодо власника. Незалежно від цього заволодіння знайденим майном вважається неправомірним.

Отже, як бачимо, привласнення чужого майна також карається законом, хоч і дещо по-іншому, ніж крадіжка. І просто так взяти собі загублену кимось річ – буде неправомірною дією, яка тягне за собою кримінальну відповідальність.

Те саме стосується і знайденого скарбу, який має велику культурну та історичну цінність.

Згідно зі ст. 343 Цивільного кодексу України, скарбом вважаються закопані в землю або сховані будь-яким іншим чином гроші, валютні цінності, інші цінні речі, власник яких невідомий або, згідно закону, втратив право власності на ці речі.

Особа, яка виявила скарб, що має історичну та культурну цінність, повинна якомога швидше передати його відповідному державному органу, або повідомити органи місцевого самоврядування.

В такому випадку, особа, яка знайшла скарб, має право на отримання винагороди за знахідку скарбу, яка може становити до 20% вартості скарбу на момент його знаходження.

Способи визначення завданих крадіжкою збитків

Порядок визначення розміру збитків від розкрадання матеріальних цінностей визначається Постановою Кабінету Міністрів України № 116 від 22 січня 1996 р..

Відповідно до цієї постанови, розмір завданих збитків визначають шляхом проведення незалежної оцінки. При цьому, незалежною оцінкою майна вважається така оцінка, що проводиться суб’єктом оціночної діяльності.

Консультуйтеся у професіоналів!

Якщо Ви чи хтось із Ваших близьких стали жертвою крадіжки або пограбування – пам’ятайте, що Ваші права мають бути захищені і злодій має бути покараний відповідно до вчинених ним дій. В цьому ми погоджуємося з Глібом Жегловим – все-таки злодій, вину якого доведено, «має сидіти у в’язниці», якщо суд призначить йому саме таку міру покарання.

З іншого боку, якщо Вас було безпідставно звинувачено у крадіжці або грабежі – Ваші права теж мають бути захищені, а несправедливе обвинувачення зняте. До прикладу, у справі 439/1344/15-к завдяки грамотно обраній стратегії захисту адвокат ообвинуваченої у крадіжці особи зумів вказати суду на усі сумніви щодо доведеності вини останнього, непереконливі докази, надані стороною обвинувачення, розбіжності у показаннях свідків, а відтак переконати суд у невинуватості обвинуваченого. Із відповідним вироком можна ознайомитися за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/Review/62354475#.

Адвокатське об’єднання «Бачинський та партнери» надає юридичні консультації у різних випадках порушення закону. Ми готові представляти Ваші інтереси і якщо Ви стали жертвою злочину, і якщо Вас несправедливо звинуватили у скоєнні злочину.

Наші спеціалісти мають великий досвід роботи у кримінально-правовому захисті обвинувачених в суді. Крім того, ми знаємося на кримінальній психології, а тому можемо надати консультації, якщо хтось із ваших близьких має небезпечну схильність до клептоманії, адже дії, скоєні в результаті цієї хвороби, не можуть класифікуватись, як крадіжка.

Адвокатське об’єднання «Бачинський та партнери» завжди стоїть на захисті прав громадян. Якщо Ви попали в скрутну ситуацію, стали жертвою злодіїв, які завдали Вам матеріальних збитків, або навпаки – опинилися не в тому місці не в той час, і Вас звинувачують у крадіжці чи будь-якому іншому злочині, зокрема і проти власності – звертайтеся до нас. Ми допоможемо вам захистити свої права!