Суть реформи полягає у модернізації охорони та захисту цифрових авторських прав і передбачаєдодаткові права для електронних засобів масової інформації у зв’язку з використанням їхніх публікацій. Проте, незважаючи на те, що зміни Європа обговорює вже четвертий рік, частина заінтересованих великих корпорацій у сфері інформаційних технологій залишається не надто захопленою нововведеннями, які пропонує Європейський Союз.
В контексті підписання Угоди про асоціацію з ЄС Україна формально також має розглянути можливість внесення відповідних норм Директиви до національного законодавства.
Зокрема проект Директиви передбачає право електронних ЗМІ отримувати винагороду, якщо їх матеріали повторно використовують веб-застосунки для автоматичного збору повідомлень або соціальні мережі. Це означає, що он-лайн платформи, скажімо, такі як Facebook чи Google, у перспективі отримають додаткові зобов’язання у формі плати «новинним» організаціям чи редакціям за посилання на їхні матеріали чи навіть на фрагменти матеріалів. Вбачається, що так званий «податок на посилання» у найближчому майбутньому створить передумови для згортання діяльності невеликих он-лайн платформ, які, у такому випадку, поширюватимуть фрагменти новин собі на збиток.
Окрім того, привілей отримання винагороди отримали також і власники та творці контенту, які завдяки поширенню їх пісень або відеороликів через он-лайн портали (зокрема через YouTube) зможуть підзаробити.
Окрім цього, передбачене посилення правил модерації контенту зумовить потребу відфільтровувати захищений авторський контент, зокрема, шляхом запобігання завантаженню матеріалів, які порушують авторські права.
Опоненти впровадження Директиви попереджають, що проект є інструментом цензури, фільтром для завантаження контенту та містить положення, які загрожують свободі слова. Так, Директива безперечно обмежить розвиток невеликих платформ, які не мають ресурсів для модерації контенту, а отже й змоги перевіряти матеріали на предмет дотримання прав автора.
Що стосується України, то, по-перше, у нас немає прямого обов’язку впроваджувати напрацювання Європарламенту, а лише враховувати пропозиції останнього як додатковий елемент для покращення вітчизняного законодавства у сфері інтелектуальної власності.
По-друге, відповідно до ст. 10 Закону України «Про авторське право і суміжні права» новини дня або поточні події, що мають характер звичайної прес-інформації не є об’єктом авторського права, а отже не підлягають правовій охороні. Адже будь-який інтелектуальний продукт може бути об’єктом авторського права лише тоді, коли має творчий характер. А якщо йдеться про констатацію факту, то творча складова тут відсутня.
На разі, ситуацію, що склалася, прокоментував Google, пише The Verge. Так, представники компанії вважають, шо це зламає Інтернет, адже, щоб виводити з пошуку сніпети матеріалів видань, потрібно буде купувати права на їх використання, оскільки закон дасть медіа права їх ліцензувати.
Робити прогнози на майбутнє ще рано, проте можливість виводу просто порожніх блоків на пошуковий запит навряд чи задовільнить цікавість звичайного користувача соціальних мереж та он-лайн платформ.
Молодший юрист практики ІТ-права Міджак Ольга