Види забезпечення виконання зобов’язань

zobov

Під забезпеченням виконання зобов’язання розуміється – врегульований законодавчими актами, договором та іншими джерелами цивільного права спосіб впливу кредитора на свідомість і поведінку боржника з метою спонукання його до повернення боргу (виконання боргових зобов’язань) під загрозою покладання додаткових обтяжень майнового характеру.

Сутність забезпечення виконання зобов’язання полягає у сприянні нормалізації цивільного обороту. Сутність їх полягає в тому, що ці засоби впливу на боржника є однією із гарантією захисту прав кредитора. Вони носять акцесорний (допоміжний) характер.

Залежно від попереднього майнового надання кредитору в підтвердження належного виконання зобов’язання:

  1. Речово-правові (застави, завдатки)
  2.  Забов’язально-правові (неустойка)

Залежно від підстав застосування:

  1. За згодою сторін (за договором) – застава.
  2. За волевиявленням однієї із сторін.
  3. За законом.

Форма правочину щодо забезпечення виконання зобов’язання.

Законодавець встановив обов’язковість лише письмової форми вчинення правочину зобов’язання. Досить часто договір, яким визначається основне зобов’язання містить і види забезпечення виконання зобов’язань.

Виконання основного зобов’язання призводить до припинення чинності виду забезпечення зобов’язання покарання.

Покладення додаткових видів обтяжень на боржника, який порушив зобов’язання (сплата неустойки, втрата завдатку) не звільняє його від виконання основного зобов’язання. Крім того, що боржник несе додаткові зобов’язання він мусить виплатити завдані збитки.

Недійсність основного зобов’язання породжує недійсність правочину щодо його забезпечення.

Недійсність правочину про забезпечення виконання зобов’язання не тягне за собою недійсності основного зобов’язання.

  1. Неустойка – різновидами неустойки є : штраф та пеня. Неустойка один із найпоширеніших видів забезпечення зобов’язань, який передбачає виконання боржником, що порушив зобов’язання сплати кредитору визначеної грошової суми, або передання майна.

Штраф – визначена договором, законом сума, яка вираховується у відсотках до розміру не виконаного зобов’язання.

Пеня – різновид неустойки, який вираховується у визначеному % від заборгованого грошового зобов’язання за кожний день прострочки.

Різновиди шкоди: майнова шкода (збитки), фізична шкода (всі втрати, витрати пов’язані із протиправним ушкодженням здоров’я), моральна шкода (заподіяння душевних страждань, мук, переживань).

Збитки – майнова шкода: Неустойка :
30 100
200 12

Ст. 625 передбачає такі види неустойки: посилена (підвищена, штрафна), залікова (зачотна), виняткова (виключна), альтернативна (на вибір).

Посилена – неустойка за якою винна сторона яка порушила зобов’язання повинна сплатити неустойку і додатково відшкодувати усі завдані збитки, при цьому зобов’язується ще виконати основне зобов’язання. Це загальне правило вирахування. (130 )

Залікова – сплачується неустойка + сума збитків непогашених, не покритих цією неустойкою. (100)

Виняткова – сплачуються виключно одна сума неустойки .

Альтернативна – надає можливості кредиторові обирати на свій розсуд або вимагати сплати неустойки, або суми збитків.

  1. Порука – договір між поручителем, кредитором і боржником, за яким третя особа (поручитель) бере на себе обов’язок перед кредитором виконати за боржника невиконане ним зобов’язання. В договорі поруки може фігурувати 2 поручителя і більше. За загальним правилом боржник і поручитель несуть солідарну відповідальність перед кредитором. Сторони боржник і поручитель можуть нести субсидіарну відповідальність (ч. 1 ст. 554).

Підстави припинення поруки: – виконання зобов’язання боржником у повному обсязі, – кредитор відмовився прийняти від поручителя належне, – за згодою кредитора замінився боржник (за винятком, якщо поручитель погодився поручатися за нового боржника), – закінчення строку договору поруки, – пропуск 6-и місячного строку від дня наставання боргового зобов’язання, якщо договір поруки укладено на невизначений строк, – після закінчення одного року в продовж якого кредитор не пред’явив позову до поручителя за умови, що строк основного зобов’язання і договору поруки невизначені строками (559).

  1. Гарантія – односторонній правочин за яким банківська установа або інша фінансова структура гарантує перед кредитором виконання боржником покладеного на нього обов’язку. Особливість гарантії в тому, що вона має спільні ознаки забезпечення з порукою, проте застосовується виключно в сфері фінансових відносин. Гарантом може виступати тільки суб’єкт підприємницької діяльності.
Написати нам

 

Ваше ім'я (обов'язково)

Ваш email (обов'язково)

Тема

Ваше повідомлення

×
Замовити дзвінок

 



×
Замовити послугу

 




×