Якщо різні погляди на сім’ю та шлюб не дозволяють вести парі спільне господарство, а до того ж в них немає бажання подальшого подружнього життя, шлюб, відповідно до законодавства, може бути розірваний у встановленому порядку. Згідно Законодавства України, розлучення через суд можливо в порядку як окремого, так і позовного впровадження.
Можливості розірвання шлюбу в порядку окремого провадження
Якщо подружжя, яке має дітей, розриває шлюб за спільною заявою, справа може розглядатися в порядку окремого провадження. Це істотно полегшує процедуру розірвання шлюбу через суд і дозволяє подружжю не відвідувати установу багато разів.
Разом із заявою про розірвання шлюбу в суд подається договір про те, з ким з батьків залишаються діти, а також яку участь в забезпеченні їм гідного існування буде приймати другий з батьків, що проживатиме окремо. Крім того, в такому договорі можна окремо вказати про можливість реалізації його батьківських прав і про відсутність перешкоджання цьому того з батьків, з ким залишаються діти.
По досягненні 14-річного віку діти самі мають право визначити, з ким з батьків вони хотіли би жити.
Після того, як до суду подано позов про розлучення, суд може надати певний строк для можливого примирення пари. При цьому суд враховує думки чоловіка і жінки, а також наявність в них неповнолітніх дітей та інші обставини справи. Якщо через визначений строк примирення не настало, відбувається розірвання шлюбу у судовому порядку.
Якщо у подружжя немає дітей, процедуру розлучення можна здійснити через державний орган реєстрації актів цивільного стану. Для цього треба просто подати заяву як особисто, так і за допомогою іншого з подружжя після нотаріального завірення. В цьому випадку реєстрація розірвання шлюбу відбувається через місяць з дня подачі заяви.
Можливості розірвання шлюбу в порядку позовного провадження
Коли згоди щодо порядку розірвання шлюбу не досягнуто, позовна заява про розірвання шлюбу і поділ майна подається в суд будь ким з подружжя. Згідно зі ст. 275 ЦПКУ такі справи в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються судом в розумні терміни, але не більше, ніж 60 днів з дати відкриття провадження.
Разом з позовною заявою подаються в двох примірниках наступні документи:
- Копія свідоцтва про народження дитини.
- Оригінал свідоцтва про шлюб.
- Копія паспорту та ідентифікаційного коду позивача.
- Квитанція про сплату судового збору.
Позов про розлучення та поділ майна має бути складений згідно законодавчих норм та містити інформацію про причини та обставини розірвання шлюбу.
Судовий збір в вартості 40% від прожиткового мінімуму громадян має бути сплачено особою, яка звернулася до суду. Позовні заяви про розірвання шлюбу подаються до суду за місцем проживання позивача. Виняток становлять ситуації, коли малолітні або неповнолітні діти, що знаходяться під опікою, а також стан здоров’я позивача не дозволяють це зробити.
Після 30 днів з дня винесення рішення воно вступає в закону силу. В випадку, якщо дружина вагітна або спільній дитині подружжя не виповнилося 1 рік, розлучення через суд з дітьми неможливо. Розлучитися в такій ситуації можна тільки в випадку признання дитини іншим чоловіком и виключення бувшого чоловіка зі свідоцтва про народження дитини.
Можливі перепони в розірванні шлюбу
Іноді трапляється, що чоловік або жінка не підтримують ідею розірвання шлюбу. В цьому випадку, згідно ч. 1 ст. 110 Сімейного Кодексу України передбачена можливість розірвати шлюб з ініціативи одного з подружжя. Для цього подається позовна заява про розлучення. На шляху до отримання рішення суду позивача чекають певні труднощі, але другий з подружжя не може перешкодити розлученню, а може тільки максимально затягти процес. Тобто незгода одного з партнерів розлучатися не робить розірвання шлюбу неможливим, але може стати причиною надання строку для примирення (зазвичай не більше 6 місяців).
В разі бажання жінки взяти собі дівоче прізвище вона має звернутися до органів Державної реєстрації актів цивільного стану з заявою про намір.
Порядок з іноземним громадянином аналогічний процедурі розірвання шлюбу зі співвітчизником. Характерною особливістю такого позову є складність повідомленні іноземця про дату і час слухання справи. Це збільшує тривалість процесу розлучення. Зазвичай позов пред’являється за останнім місцем проживання іноземця в Україні.
Для прискорення цієї процедури можна застосовувати такі способи оповіщення:
- Кур’єрська служба для відправки повідомлення.
- Передача інформації через консульські установи.
- Розміщення інформації на сторінках офіційних ЗМІ.
Проживання однією сім’єю після розлучення може привести до визнання розірвання шлюбу фіктивним. Це може стати причиною включення обсягу набутого за цей час майна у спільну сумісну власність подружжя і можливість спадкувати за законом після смерті одного з партнерів.