Іноді для створення успішного підприємства ресурсів однієї людини недостатньо. Наприклад, хтось може мати капітал, та не мати вміння його застосувати. Або наявність трудових ресурсів без оснащення для здійснення завдань також ставить під сумнів успішність підприємства. В такі моменти найкращим виходом буде реєстрація спільної діяльності. Створення такої форми договору дозволяє вести бізнес без зайвих бюрократичних формальностей.
Мета договору про спільну діяльність
Згідно з ч.1 ст.1130 ЦКУ для досягнення певної мети, що не суперечить законодавству України, учасники беруть на себе зобов’язання діяти спільно без створення юридичної особи. Саме мета відрізняє такий договір від інших видів господарських відносин. От чому так важно чітко виразити в договорі: ціль спрямування спільної діяльності наявність результату, який планують отримати обидві сторони. Найчастіше такою метою є отримання прибутку, наприклад в випадку виробництва продукції і її подальшої реалізації. Ще один поширений приклад, коли метою є спільне будівництво нерухомого об’єкту, при чому право власності на нього розподіляється на умовах, що прописані в договорі, або пропорційно їх внескам.
В разі, якщо договір спільної діяльності суперечить законодавству України або не відповідаю статутним документам учасників, його може бути признано недійсним.
Певним чином укладення договору по СД є альтернативою створення некомерційної організації або господарського товариства, адже вони теж, згідно статуту, займаються спільною діяльністю. Головна відмінність в цьому випадку в тому, що реєстрація договору спільної діяльності не передбачає створення нової юридичної особи, що приваблює більшість об’єктів господарювання.
Які бувають договори про спільну діяльність
Існують два види договорів про спільну діяльність – договір простого товариства, що припускає об’єднання вкладів та без такого об’єднання. Другий різновид договору зустрічається вкрай рідко – виною тому ціла низка труднощів, що виникає під час його застосування.
Під час реєстрації договору простого товариства зверніть увагу на деякі моменти, що стосуються його змісту:
- Як і мета, вклад у спільне майно теж є істотною умовою договору. Крім того, в ньому має бути вказаний повний склад учасників договору – їх може бути від двох і більше.
- А от порядок розподілу прибутків і збитків між сторонами не є принциповим. Згідно ЦКУ, якщо не створено додаткової угоди, збитки і витрати пропорційні вартості вкладу кожного учасника.
- Строк дії договору, згідно ч.3 ст.180 ГКУ, може бути як зазначений додатково в договорі, так і наступати в момент досягнення спільної мети.
- За договором простого товариства для здійснення подальших спільних дій учасники вносять певні вклади для досягнення спільної мети або отримання прибутку. Нагадаємо, що утворення юридичної особи в даному випаду не потрібно. Просте товариство не може вступати в відносини з третіми особами від власного імені.
- Щоб уникнути загрози визнання договору неукладеним, в ньому доцільно вказати таку інформацію:
- Склад учасників.
- З якою метою створюється спільна діяльність.
- Строк укладання договору.
- Склад і порядок оцінки вкладів, які вносяться кожним учасником.
- Надання повноважень ведення бухгалтерського і податкового обліку СД.
- Порядок відшкодування витрат, що пов’язані зі спільною діяльністю учасників та їх обов’язки з утримання спільного майна.
- Порядок ведення справ товариством, розподілу прибутку і, в випадку необхідності, порядку припинення договору.
Спільна діяльність не є об’єктом господарювання, тож на неї неможливо отримати патент, ліцензію або зареєструвати РРО. Виходом може стати здійснення відповідної діяльності одним з учасників СД, який має необхідні дозволи.
СД працює без власної печатки та не складає податкову та статистичну звітність. Винятком є податки на прибуток и додану вартість.
Учасники СД
Учасниками договору СД можуть бути:
- Двоє та більше осіб (як фізичних, так і юридичних, в тому числі резиденти і іноземні суб’єкти).
- Суб’єкти спрощеної системи оподаткування, в разі, якщо види діяльності, що здійснюються в межах СД відповідають тим видам діяльності, здійснення яких дає право перебувати на єдиному податку.
- Іноземні інвестори, якщо договір зареєстрований в порядку, установленому згідно Положення про порядок державної реєстрації договорів (контрактів) про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.97 р. № 112.
Відступ від прав одного з учасників СД здійснюється за згодою на таку операцію інших учасників.
Форма та порядок укладення договору
Згідно загальному правилу, Договір про спільну діяльність набирає чинності з моменту його укладення сторонами, якщо в ньому не встановлено інші домовленості. При цьому не має спеціальних правил або форм його укладання. Це може бути як один документ, підписаний обома сторонами, так і декілька, обмін якими здійснюється з використанням доступних засобів зв’язку.
Згідно вимог ЦКУ договір має бути укладено в простій письмовій формі, без звернення до нотаріуса, якщо на зворотному не наполягає хоча б одна зі сторін договору.
Реєстрація в податковій службі
Договори про спільну діяльність без створення юридичних осіб перебувають на обліку в органах державної податкової служби відповідно до п.3.5 Порядку №1588 і на них поширюються особливості податкового обліку та оподаткування діяльності, визначені ПКУ. Згідно з 2 абзацом п.64.6 ПКУ, на облік в податкових органах не ставляться договори, на які не поширюються особливості податкового обліку та оподаткування, що передбачені ПКУ. Кожен учасник таких договорів виконує обов’язки платників податків самостійно.
На думку самих податкових органів обліку в органах ДПС не підлягають договори про спільну діяльність між:
- Фізичною особою не підприємцем і юридичною особою.
- суб’єктами господарювання, які не здійснювали об’єднання вкладів учасників.
- Двома фізичними особами, в тому числі і якщо вони є підприємцями.
Всі інші договори повинні братися на облік в органах ДПС. При цьому юридична особа, яка є платником податку на прибуток, є уповноваженим платником в частині ведення податкового обліку.
Внески у спільну діяльність
Спеціальний режим, що установлений для внесеного учасниками майна – особливість простого товариства. Вкладом учасника вважається те, що він вносить у СД. Це можуть бути професійні знання, навички та уміння, ділова репутація та зв’язки, грошові кошти та інше майно.
Все майно, яке вноситься учасником, має відповідати наступним вимогам:
- Не має мати обмежень щодо його використання та не може бути вилучено з цивільного обігу.
- Учасник має володіти необхідним обсягом прав щодо майна, яке він має передати у спільну діяльність. Не можна передавати нерухоме майно, яке знаходиться під іпотекою або орендоване приміщення без згоди власника.
- Не може бути внесені об’єкти державної власності, що не підлягають приватизації.
- У СД може бути внесено як само майно, так і права на нього. При цьому вклад може бути внесено як право користування, так і право на користування.
Не дивлячись на те, що на учасників СД розповсюджуються відносини спільної часткової власності, вони не можуть вільно , без узгодження з іншими, розпоряджатися своєю часткою.
Передача майна у спільну власність означає, що ризик випадкової втрати речі , що передається, кожен з учасників несе відповідно до своєї частки в спільної власності.
Припинення спільної діяльності
Згідно ст..1141 ЦКУ дія договору простого товариства призупиняється в наступних випадках:
- Якщо одного з учасників визнано недієздатним, безвісно відсутнім, в випадку,
- Оголошення одного з учасників банкрутом.
- Смерть фізичної особи-учасника або ліквідація юридичної особи, яка є учасником.
- Розірвання договору на вимогу одного з учасників або відмова учасника від подальшої в ньому участі.
- Закінчення строку дії договору.
- На вимогу кредитора виділення частки учасника.
- Досягнення мети товариства або настання обставин, що унеможливлюють таке досягнення.
В деяких випадках, якщо між учасниками є окрема домовленості щодо збереження договору, його дію може бути подовжено.