Реєстрація спільного підприємства – це створення нових робочих місць та гарний вклад в економіку країни. Для того, щоб інтеграція до світової системи господарювання була вдалою, реєстрація спільного підприємства має бути проведена відповідно до чинного законодавства України.
Процес створення спільних підприємств
Нестача певних видів ресурсів, що необхідні для реалізації прибуткового або ринкового потенціалу приводить до створення фірмами-партнерами спільного підприємства. В якості ресурсу можуть виступати виробничі потужності, технології, кадри, патенти або сировинні матеріали. Реєстрація СП дає змогу розширити мережу збуту, наростити обсяги виробництва і за їх рахунок збільшити економію на масштабах та більш оперативно розподіляти накладні витрати.
Згідно чинного законодавства України спільне підприємство може бути створено наступним чином:
- Шляхом заснування.
- В результаті придбання в діючому підприємстві без іноземних інвестицій частки участі іноземним інвестором.
- В результаті придбання частки участі в підприємстві з 100% іноземною інвестицією фізичною чи юридичною особою України.
Реєстрація підприємства з іноземними інвестиціями включає наступні етапи:
- Розробка принципових позицій української сторони щодо створення підприємства.
- Пошук іноземного партнера.
- Підписання партнерами підготованого протоколу про наміри.
- Розробка і узгодження партнерами техніко-економічного обґрунтування.
- Реєстрація спільного підприємства.
Українська сторона має надати іноземним партнерам наступну інформацію:
- Оцінка рівню якості і порівняння з світовими аналогами продукції, що виробляється.
- Наявність вільних площ та окремих споруд для внесення до Статутного фонду.
- Технічні характеристики обладнання, рівень професійної підготовки кадрів, наявність транспортних комунікацій на території майбутнього СП.
- Місцезнаходження виробничих площ стосовно постачальника сировини і напівфабрикатів.
Перш, ніж почати свою діяльність, засновникам слід вибрати назву підприємства, місцезнаходження, склад засновників і розмір статутного фонду, а також вирішити, в якій організаційно-правовій формі буде функціонувати підприємство.
Державна реєстрація підприємства здійснюється в міській або районній держадміністрації за місцезнаходженням СП. В десятиденний термін після реєстрації відомості про це адміністрація подає в статистичні та фінансові органи. З дня його реєстрації підприємство з іноземними інвестиціями включають в Державний реєстр України.
Які документи потрібні для державної реєстрації
Засновники спільного підприємства для державної реєстрації подають наступні документи і відомості, що передбачені Положенням про державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності:
- Установчий договір, як рішення власників про створення суб’єкту підприємницької діяльності.
- Статут, в разі якщо в ньому є потреба для створення організаційної форми суб’єкту підприємницької діяльності.
- Документ, що підтверджує сплату реєстраційного збору, який складає від 2 до 10 неоподаткованих мінімумів.
- Підтвердження сплати засновниками внеску в статутний фонд підприємства. Розмір сплати передбачено законодавчими актами.
- Рішення Антимонопольного комітету про згоду на створення спільного підприємства
Якщо засновниками є юридичні особи, додатково до вказаних документів подається нотаріально завірена копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи.
Фізичні особи мають надати нотаріально завірені підписи на установчих документах.
Статутний фонд
Сукупність внесків засновників, які вони надають в повне користування створеного підприємства називається статутним фондом СП. Створення статутного фонду є обов’язковим, згідно законодавства України, при цьому частка іноземного інвестора має складати не менше 10 відсотків. З того самого моменту, як іноземні інвестиції було зараховано на баланс, підприємство набирає статусу підприємства з іноземними інвестиціями.
Для товариства з обмеженою відповідальністю мінімальний розмір статутного фонду складає 625 мінімальних заробітних плат. А для акціонерного товариства – 1250. Підприємства всіх інших форм власності встановлюють розмір фонду самостійно і визначають в установчих документах підприємства.
Внесок до Статутного фонду іноземного інвестора може мати такий вигляд:
- Іноземна валюта, що визнається конвертованою НБУ.
- Валюта України.
- Будь яке рухоме та нерухоме майно та майнові права, що з ним пов’язані.
- Акції, облігації та інші цінні папери, а також права власності на пай (частку), виражені в конвертованій валюті.
- Будь-які права на інтелектуальну власність.
- Права на здійснення господарської діяльності, в тому числі користування надрами та використання природних ресурсів.
Оцінка внесків іноземного інвестора та його українського партнера оцінюються за домовленістю в іноземній конвертованій валюті.
Вибір партнера
На вибір партнера впливає сукупність чинників, які допоможуть вивести підприємство на зовнішні ринки. При здійсненні зовнішньо-економічної діяльності на це, в першу чергу, впливають вид і предмет зовнішньо-економічної угоди, а також фінансово-економічні умови, що склалися.
Для пошуку партнерів використовуються вивчення ринку та наявних записів з метою пошуку втрачених раніше клієнтів, а також пошук потенційних партнерів, що відгукуються на рекламні заходи компанії. Крім того, широко застосовується так званий, «байдужий збір замовлень» – систематична робота на певній території, під час якої відпрацьовуються телефонні переговори з усіма компаніями на певному ринковому сегменті.
Практика міжнародних відкритих і закритих тендерів – ще одна можливість вибрати партнера. Відкриті тендери доступні для широкого кола іноземних фірм, а в закритих можуть приймати участь лише деякі. Українські учасники зацікавлені в найбільшій представницькій участі іноземних інвесторів, що дозволяє обрати партнера серед значної кількості виробників.