- Поняття товарообмінних операцій та система їх нормативно-правового регулювання.
- Сторони, форма та види договору купівлі продажу.
- Умови (зміст) договору.
- Відповідальність сторін за порушення умов договору.
В сучасних умовах найважливішою формою товарного обміну між виробниками, власниками, споживачами є договір купівлі-продажу, який виник з часу введення в обіг грошей.
Система нормативно-правових актів, які регулюють торгівельну діяльність складається із міжнародних договорів, які ратифіковані Україною, закони України (Цивільний кодекс України, ЗУ «Про захист прав споживачів»), підзаконні нормативно-правові акти (Укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України), правила торгівлі на ринку, нормативно-правові акти адміністративно-територіальних одиниць, які регулюють торгівлю, нормативно-правові акти, які регулюють торгівельну діяльність окремих юридичних осіб.
Договір купівлі-продажу – домовленість за якою продавець бере за себе обов’язок передати право власності на товар покупцеві, а в свою чергу покупець зобов’язується оплатити вартість товару і прийняти цей товар. Такий договір є двосторонній, він є відплатний (оплатний, платний), він може бути реальний (коли товар вже виготовлений) він може бути консенсуальний (домовленість про товар, який буде укладений у майбутньому).
Продавцем виступає власник цього майна, власник може дати доручення про продаж цього товару іншій особі (реалізатору). Продавцем можуть бути фізичні особи з достатнім обсягом дієздатності, юридичні особи, держава.
Покупцем може бути фізична особа з достатнім обсягом дієздатності, юридичні особи, держави.
Крім сторін у договорі можуть брати участь треті особи (продаж майна, який перебуває в наймі, коли договір найму не переривається). Продавець повинен інформувати покупця про права третіх осіб.
Можуть бути усі можливі форми договору (усна, письмова, нотаріально-посвідченій, з державною реєстрацією, вчинення конклюдентних дій (засвідчують бажання купити особи купити певний товар, наприклад використання торгівельних автоматів)).
Ст. 657 визначає форму окремих видів договорів купівлі-продажу щодо підприємства, нерухомого майна, земельної ділянки.
Цивільне право визначає наступні види договору купівлі продажу: роздрібна купівля-продаж, договір поставки, договір постачання, договір міни (бартеру), договір контрактації, договори біржової торгівлі, договір найму-продажу та інші.
Основна відмінність договору поставки від постачання в тому, що предметом поставки є товари виробничого призначення, а не побутового, особистого, сімейного, а предметом договору постачання можуть бути енергоресурси, водопостачання, електрика, газ.
Договір контрактації (договірний договір) – поставка заготівельнику сільгосппродукції виробником. Особливість в тому, що люди значною мірою залежать від природи.
Договір міни (обміну) охоплює усі товарообмінні операції, бартер використовується в сфері підприємницької діяльності.
Виходячи з положень Цивільного кодексу сторони в праві будь-яки вищезазначений договір назвати договором «купівлі-продажу», або просто «договір».
Залежно від організаційних форм здійснення торгівельної діяльності торгівля може бути: торгівлею на ринках, на ярмарках, на аукціонах, на конкурсних засадах, біржова торгівля, в Інтернеті, міжнародна торгівля.
Істотними (суттєвими) умовами договору купівлі-продажу є:
- Предмет договору (договір в якому не указується що продається вважається не укладеним).
- Ціна товару (грошовий еквівалент майнових цінностей).
Крім цього в договорі обов’язково повинні бути зазначені права і обов’язки покупця та покупця.
До основних обов’язків продавця належать:
- Передання товару.
- Зберігати товар, до часу прийняття його покупцем.
- Інформувати покупця про якісні та кількості особливості товару (дати повну, об’єктивну інформацію про товар).
- Зобов’язаний передати відповідну технічну документацію, яка стосується товару.
До основних обов’язків покупця належить:
- Сплатити грошову суму одноразово, в кредит, в розстрочку, готівкою, безготівковим способом.
- Прийняти товар.
Відповідальність продавця значною мірою залежить від товару, його особливостей, порядку та строку передання, характеристик.
Відповідальність залежно від порушення прав може бути цивільно-правова, адміністративна, кримінальна.