ПОДАТКОВА АМІНІСТІЯ 2021-2022 В УКРАЇНІ

IMG_4289

21 липня 2021 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету».
Законом впроваджено т. з. «податкову амністію» – одноразову можливість для платника легалізувати активи та бути звільненим від відповідальності за несплату податків з тих доходів, що є джерелами набуття об’єктів декларування. Для цього потрібно буде задекларувати активи, а також сплатити з їх вартості єдиний збір.
Але почнемо по порядку.

1. ЩО ТАКЕ ПОДАТКОВА АМНІСТІЯ?

Поняття податкової амністії

Податкова амністія добре відома у тій чи інший конфігурації у всьому світі. Її називають також «амністія капіталів» (tax amnesty), «економічна амністія» тощо.
Хоча первинно амністія капіталів передбачає суто легалізацію активів, у той час як власне податкова амністія орієнтована на «прощення» несплачених податків, їх «підбиття» під загальний термін нерідко є виправданим. Справа у тому, що у сучасному світі податкова амністія (у вузькому значенні) у переважній більшості поєднується із амністуванням капіталів. Все частіше вони стають нерозривними та взаємодоповнюючими.

Цікаво, що перша податкова амністія відбулася принаймні ще у першій половині другого тисячоліття до н. е. – мова йде про наказ Вавілонського царя Аммі-цадука «Про справедливість», яким скасовувалися окремі борги зі сплати оренди, позик, податків та відповідальність за них.
Прощення боргів і скасування деяких податків повинно було вирішити дві проблеми: запобігти розвалу економіки через надмірно велике боргове навантаження на приватних осіб (звичайний розмір процентної ставки на ячмінь становив 33,3%, а на срібло - 20%) і не допустити акумулювання занадто великих багатств в руках вузької групи людей.

Сучасні цілі податкових амністій

Серед сучасних цілей податкової амністії найчастіше називають:
✓ поповнення державного бюджету;
✓ детінізацію економіки;
✓ репатріацію капіталів;
✓ стабілізацію стану боржників;
✓ підвищення податкової культури та покращення засад і механізмів взаємовідносин держави із платниками;
✓ профілактику податкових злочинів та інших правопорушень.

У пояснювальній записці до законопроекту необхідність його прийняття обґрунтовується цілями «детінізації економіки, створення передумов для подальшої імплементації в Україні Плану протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування (Плану дій BEPS) для боротьби з розмиванням бази оподаткування і переміщенням прибутків за кордон, а також заходів з лібералізації валютного регулювання».

У червні 2021 року Данило Гетьманцев назвав три основних мети проведення амністії: повернення грошей в українську економіку, «відбілення» коштів та «фіскальний ефект».
Що ж до сподівань на «фіскальний ефект» – поповнення бюджету, то ще раніше Денис Шмигаль заявляв про те, що Уряд розраховує, що це будуть значні суми та сподівається, що мільярди гривень.

Критика податкових амністій

Зважаючи на те, що більшість амністій у світі не виправдовували покладених на них сподівань, а успіхи були одиничними та ситуативними, сьогодні багато хто взагалі заперечує їх здатність принести бодай якийсь виправданий ефект.

Нерідко наголошують, що замість сприяння створенню податкової дисципліни, амністії призводять до протилежного ефекту.
Вони певною мірою нівелюють старання чесних платників та можуть викликати у них нігілізм.
У той же час у осіб які ухилилися від сплати виникає враження всепрощення та очікування наступних амністій.

Також одним із ризиків застосування податкової амністії є легалізація доходів,отриманих незаконним шляхом.
Особливо це стосується мало розвинутих держав та держав із перехідною економікою, які полюбляють проводити амністії у сподіваннях на хутке наповнення бюджету, однак не мають дієвих запобіжників наведеним ризикам.

Загальновизнано, що амністія не може приносити очікувані ініціаторами плоди, якщо у суспільстві є питома недовіра до влади, а тому більші шанси на ефективність мають новітні молоді уряди та партії.
Однак при цьому більшість амністій започатковувались країнами із не самими розвинутими економіками або у кризові періоди, що вже впливає на низький рівень довіри населення.

Окремі приклади інших держав

Саме недовіру до влади називають однією із основних причин провальної амністії у Грузії у 2005 році.
Тоді статки задекларувало всього 8 осіб, а бюджет отримав лише 35000 доларів при тому, що очікували 4 000 000.

Прикладами найуспішніших амністій, на які посилається сучасна українська влада, є Аргентина та Індонезія у 2016-2017 роках.
В Аргентині тоді вдалося зібрати 9,5 мільярдів доларів із задекларованих 116, а в Індонезії 8 мільярдів із 366 задекларованих.

Написати нам

 

Ваше ім'я (обов'язково)

Телефон (обов'язково)

Ваш email (обов'язково)

Текст запитання

×
Замовити дзвінок

 



×
Замовити послугу

 




×